Олександр Ульянов, позивний «Топаз», розповідає про службу в армії
42-річний Олександр Ульянов із Вараша, який отримав позивний «Топаз», прийшов до військкомату в перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року. Спостерігаючи за російськими військами, що наближаються до України, він вирішив, що «варіантів немає, треба йти».
Про це розповідає Рівне Today
Олександр уже мав досвід служби в АТО 2014 року, де виконував обов’язки мінометника у Мар’їнці. Тому, коли у перші дні війни в 104-й окремій бригаді Сил територіальної оборони України сформували нову мінометну батарею, його одразу запросили приєднатися.
Відтоді він пройшов через Торецьк, Запорізький напрямок та Куп’янськ, а вже близько року служить на Сумщині. Олександр зазначає, що війна стала важчою, але цінності залишилися незмінними:
«Найцінніше, що з’явилося на війні, — це справжні друзі, яким можна довірити життя. Побратим — це навіть ближче, ніж рідний брат».
Дома його чекає дружина та родина, хоча дітей поки немає, але вони планують.
«Дружина щодня дзвонить, переживає, ходить до церкви, ставить свічки за всіх нас», — ділиться Олександр.
На фронті, окрім людей, завжди є й ті, хто відчуває все серцем — коти та собаки. Вони бігають за бійцями, зустрічають і проводжають їх, а деякі просто стоять поряд під час обстрілів.
Після завершення війни Олександр мріє повернутися до сім’ї й улюбленої роботи електромонтером, зайнятися дачею, садити дерева та будувати щось для душі. Але наразі його думки зайняті службою та відповідальністю. Його слова до інших чоловіків звучать рішуче:
«Не бійтеся. Так, страшно. Але сидіти вдома — теж не варіант. Приєднуйтесь: навчимо, покажемо і будемо працювати разом для перемоги. Колектив у нас добрий і досвідчений».
104 бригада тероборони ЗСУ “Горинь”, Регіональне управління Сил територіальної оборони “Захід”.
