Рівненський сапер з позивним Сандор має понад чотири роки служби у збройних силах України. Спочатку він виконував обов’язки стрільця, охороняючи важливі об’єкти інфраструктури. Однак після того, як з’явилися вакантні місця в інженерно-саперному відділенні, він приєднався до цього підрозділу.
Про це розповідає Рівне Today
Бойове хрещення та сучасні виклики
Протягом свого служби Сандор виконував різноманітні бойові завдання на Покровському напрямку. Його бойове хрещення відбулося під час облаштування переправи, коли російська артилерія помітила їхні дії та почала інтенсивно обстрілювати. «Якось вночі ми відправились будувати переправу, і трапилося так, що росіяни помітили це. Тоді їхня артилерія почала добряче обстрілювати нас. Нам тоді дивом вдалося врятуватися. Після пережитого ми ще довго пригадували моє бойове хрещення», — згадує сапер.
Сучасна війна стала набагато технологічнішою, ніж кілька років тому. Сапери також використовують безпілотники, які допомагають виконувати їхню роботу. «Ми працювали з екіпажами ударних дронів. До бойових виїздів готували чималі запаси скидів і «вибухових сюрпризів» для окупантів. Проте нерідко й самі потрапляли під обстріл — росіяни постійно намагалися нас «накрити» і обстрілювали місцевість навколо», — зазначає Сандор.
Універсальний боєць на передовій
Серед обов’язків саперів також встановлення загороджень, щоб противник не міг прорвати лінію оборони. «Як на мене, сапер — це універсальний боєць, який відповідає за встановлення інженерних і мінних загороджень, облаштування фортифікаційних споруд і вміє працювати з різними видами мінно-вибухових пристроїв. Навіть коли ми виконували завдання в декількох кілометрах від лінії фронту, над нами постійно висіли дрони. Однак ми розуміли, що від якісно виконаної роботи залежить життя наших побратимів», — розповідає він.
За словами Сандора, сапер повинен мати холодний розум, бути фізично міцним, витривалим і зосередженим у своїх діях. Робота з вибухівкою потребує високої концентрації. «Сапер не має права на помилку, адже кожен його крок — це тонка грань між життям і смертю. Його робота вимагає максимальної уважності, холоднокровності та непохитної впевненості у своїх діях. Саме це і дозволяє нам вміло і професійно виконувати нашу роботу. І саме таким чином ми робимо наш внесок у спільну боротьбу з окупантами», — підсумовує рівненський гвардієць.
