Перша половина життя Миколи Несенюка була заповнена щоденними новинами про кризу в країнах капіталістичного світу. З раннього віку йому розповідали про те, як народ цих країн страждає від жорстокої експлуатації капіталістами, відчуваючи безробіття, інфляцію та голод. В Україні ж, за словами пропаганди, будувався комунізм, де кожен мав роботу (на сто рублів на місяць), квартири, на які чекали в черзі півжиття, та пенсії, яких не вистачало навіть на найнеобхідніше. Проте реальність була зовсім іншою: дефіцит товарів, черги та пияцтво стали звичними явищами.
Про це розповідає Рівне Today
Незважаючи на це, українці виховувалися з переконанням, що їхнє життя є значно кращим, ніж те, яке демонстрували в західних країнах. Можливо, тому не було чутно про масове переселення людей з цих країн до радянського союзу.
Пригадуючи свої шкільні роки, Несенюк згадує, як, будучи учнем, став свідком прибуття автобуса з іноземними туристами до ресторану готелю «Мир». Це видовище здавалося чимось фантастичним, оскільки неподалік стояли чоловіки у цивільному, які охороняли доступ до цієї екзотики.
Сучасна пропаганда та економічна реальність
Не зупиняючись на пережитому, Несенюк зазначає, що нинішні українські ЗМІ постійно повідомляють про економічну кризу, що нібито охопила ворогів. Проте, росія не лише не збанкрутувала, але й продовжує жити звичним життям, відправляючи літаки до південних курортів. Місцеві жителі не відчувають кризових явищ, адже продовжують насолоджуватися життям без жодних обмежень.
Несенюк запитує, чи підозрюють росіяни про свою економічну кризу, адже, на його думку, вони не читають українську пресу та не дивляться українське телебачення, так само як американські «пролетарі» не звертали уваги на радянську пропаганду в минулі часи.
«Звісно ж це повідомлення українських засобів масової інформації про економічну кризу у наших ворогів, завдяки якій їхня країна незабаром стане банкрутом і розвалиться».
