Кожна дитина заслуговує на те, щоб зростати в родині. Якщо біологічні батьки відсутні, особливо важливо забезпечити альтернативу – прийомну сім’ю, усиновлення або опіку. Саме в сімейному середовищі діти можуть розвиватися, відчувати підтримку та втілювати свої мрії. Які наслідки має життя дитини без родини? Про це розповідає львів’янка Діана Кіт.
Про це розповідає Рівне Today
Життя без родини
Коли у 12-річної Діани померла мати, її існування розділилося на «до» і «після». Втрата найближчої людини забрала не лише підтримку, а й відчуття безпеки. Цей день став відправною точкою для нового, гіршого життя в притулку.
«Холод, самотність, ізольованість» – так описує Діана свої перші чотири місяці в закладі. Тут не було близьких, не було людей, яким вона могла б довіритися. Щоденник став її єдиним другом, в який вона записувала свої думки. У тих записах не було мрій – лише роздуми про втечу чи навіть самогубство, щоб покласти край цьому болю. Звернутися до психолога вона боялася, адже думала, що може потрапити в ще гірше місце – психіатричну лікарню.
Нове життя в прийомній родині
Проте через рік Діана знайшла новий дім у прийомній родині, де їй надали простір і можливість висловитися. Це стало відкриттям: у сім’ї піклуються про дитину, а не навпаки. Тепер вона не повинна була самостійно дбати про дорослих чи турбуватися про їжу.
Сьогодні Діана – молода волонтерка, яка допомагає дітям-сиротам та дітям, які не мають батьківської опіки. Вона знає, як це – почуватися самотньою, і прагне змінити ситуацію для інших дітей, адаптуючи їх до життя в родині та надаючи підтримку.
«Ніколи, навіть жартома, не лякайте своїх дітей, що віддасте їх у дитячий будинок! Дитячий будинок – це в’язниця!»
Ця історія ілюструє важливість родини для розвитку дитини. Саме тому необхідно підтримувати усиновлення, прийомні родини та інші сімейні форми виховання. Діти мають рости в сім’ях, лише тоді вони отримають шанс на щасливе майбутнє.
Діана Кіт стала героїнею мультимедійної виставки «Поговори зі мною», ініційованої Фундацією Катерини Осадчої у співпраці з Міністерством соціальної політики України, Координаційним центром розвитку сімейного виховання та догляду дітей, Фундацією Олени Зеленської, Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проект розповідає історії дітей і дорослих, які залишилися без батьківського піклування, і покликаний показати, що родина – це не лише дах над головою, а й взаємна повага, підтримка, любов і прийняття.
Більше історій та інформацію про допомогу дітям в інтернатах або можливість стати родиною для дитини можна знайти на порталі www.dity.gov.ua.
