Адаптація дітей до школи: поради для батьків
На початку нового навчального року багато дітей відчувають тривогу, особливо ті, хто вперше йде до школи або переходить у нову. Це почуття може бути викликане невідомістю, незнайомими вчителями та однокласниками. У цей час дітям надзвичайно потрібна підтримка з боку батьків і опікунів.
Про це розповідає Рівне Today
Центр громадського здоровʼя разом із психологинею Світланою Ройз підготував кілька порад, які допоможуть дітям легше адаптуватися до шкільного життя та влитися в колектив.
Що можуть зробити батьки, аби допомогти дитині швидше адаптуватися до школи?
Навчання під час війни є особливо складним. Дітям важливо відчувати підтримку і розуміння з боку батьків. “Щоб допомогти пройти адаптацію до навчального року спокійніше, важливо бути терпеливими з дитиною. Не сваріть дітей за погані оцінки чи неохайний зошит — натомість розберіться, що саме викликає труднощі”, – радять спеціалісти.
Необхідно уникати обговорення своїх страхів чи негативного досвіду, пов’язаного зі школою, у присутності дитини, адже вона чутливо реагує на емоції дорослих. Часто діти бояться, що забули матеріал попереднього року, тому варто пояснити, що перші тижні вересня присвячені повторенню, і у них буде час все згадати.
В умовах війни багато дітей перебувають у постійному стресі, що може викликати відчуття невдач. Батькам слід створювати ситуації, в яких дитина зможе відчути успіх. Хваліть дитину за докладені зусилля, а не лише за результати, і робіть це не тільки на початку навчального року, але й постійно.
Слідкуйте за режимом сну дитини, оскільки дотримання графіку допоможе їй відчувати себе більш стійкою. Також важливо, щоб дитина мала час для ігор та хобі. Запитуйте, як минув її день у школі, і не забувайте, що ви – команда. Якщо дитині важко з вирішенням завдання, сядьте разом і допоможіть їй.
Коли варто звертатися до психолога: ознаки стресу у дитини
Навіть якщо ви робите все правильно, дитина може переживати стрес, що проявляється в таких ознаках:
- тривожність — нові страхи, такі як страх темряви або залишатися наодинці;
- гіперпильність — постійна перевірка, чи все гаразд, запитання: “Ти не сердишся на мене?”;
- збудження — дитині важко всидіти на місці, швидко переключається з одного на інше;
- зміни у харчовій поведінці — переїдання або втрата апетиту;
- зниження настрою — дитина виглядає сумною, часто скаржиться на втому;
- агресивність — часті конфлікти з однолітками або родичами.
Якщо ви помітили, що такі симптоми тривають більше місяця, варто звернутися по допомогу до психолога, наприклад, шкільного.
