У переддень поминальних днів у центрі міста з’явилися групи циган. Варто зазначити, що місцеві жителі не вважають їх «ромами», а використовують традиційний термін «цигани». Це ті ж самі особи, про яких писали класики української літератури, які, здавалося б, не змінилися з часів минулого.
Про це розповідає Рівне Today
Поява циган та реакція місцевих жителів
На появу «гостей» базарні торговці та досвідчені перехожі почали уважніше стежити за своїми товарами та фінансами. Однак для циган це стало лише «розминкою» для заробітку. Головна їхня діяльність розпочалася в неділю, коли приблизно чверть мільйона рівнян відвідали цвинтарі, щоб пом’янути своїх близьких з посвяченими пасками, яйцями та цукерками, принесеними на Великдень.
Оскільки це найбільша масова подія року, влада вжила заходів для організації порядку. На цвинтарях працювали транспорт, поліція, а православні священники молилися за душі померлих з ранку до вечора.
Ефективність циганських бригад
Після відвідин цвинтарів на території розгорнулася «робота» циган, які організовано прибрали все, що можна було з’їсти, продати або використати. Важко оцінити, скільки тонн цукерок було швидко зібрано та розсортовано. Відзначається, що циганські «бригади» діяли злагоджено – кожен знав свої обов’язки, не заважав іншим та випереджав конкурентів, які також намагалися прибрати могилки.
Для птахів, що кружляли над кладовищем у пошуках їжі, залишилося небагато. Комунальні служби також, здавалося, залишилися задоволені, адже завдяки спритності циган, у них виявилося помітно менше роботи в наступні дні. Циганські гастролі завершилися, і життя на базарі повернулося до звичного спокою. Ті, хто встиг придбати цукерки перед Великоднем, тепер мали можливість ще раз насолодитися смаком солодощів або пригостити когось із них.
