Комп’ютерна томографія (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) є важливими інструментами для діагностики захворювань. Коли ж слід обирати один метод, а коли інший?
Про це розповідає Рівне Today
Особливості МРТ
Під час проведення МРТ-сканування пацієнтові пропонується лягти в довгий відкритий тунель, відомий як МРТ-сканер. Цей апарат використовує радіохвилі, які відбиваються від молекул жиру та води в організмі. Отримані сигнали передаються на комп’ютер, де формуються зображення уражених ділянок. МРТ зазвичай застосовується для оцінки стану м’яких тканин, таких як спинний мозок, нерви, зв’язки, а також для виявлення стенозів.
Процес комп’ютерної томографії
При проведенні КТ пацієнт лягає на рухомий стіл, який проводить його через круглий КТ-сканер. Цей пристрій використовує рентгенівські промені для отримання зображень поперечних перерізів тіла під різними кутами. Далі ці 2D-зображення обробляються на комп’ютері та перетворюються на 3D-зображення. У нейрохірургії КТ зазвичай використовується для оцінки стану кісток черепа і хребта, зокрема при інсультах та інших гострих станах.
Лікарі підкреслюють, що КТ є потужнішим варіантом рентгенівського обстеження, оскільки воно супроводжується опроміненням. Натомість МРТ є більш безпечним методом, оскільки не використовує іонізуюче випромінювання, що дозволяє проводити дослідження частіше.
“КТ — це той самий рентген, але набагато потужніший. МРТ ж безпечніша, тож її можна робити стільки разів, скільки необхідно.”
Причини для призначення МРТ можуть включати:
- розірвані зв’язки;
- проблеми з м’якими тканинами, хребтом чи нервами;
- запалення.
КТ, в свою чергу, може бути призначено для:
- екстреної діагностики, оскільки результати отримуються швидко;
- виявлення зламаних кісток;
- виявлення згустків крові;
- оцінки травм внутрішніх органів;
- внутрішньої кровотечі;
- виявлення пухлин;
- моніторингу розвитку раку.
Вартість МРТ-сканування, як правило, вища, ніж КТ, але й зображення, отримані за допомогою МРТ, є більш деталізованими. Вибір між цими двома методами залежить від конкретних потреб пацієнта та рекомендацій лікаря.
