На Рівненщині в останню путь провели п’ятьох військовослужбовців, які загинули на фронті. Серед них були Руслан Коваль з Березного, Олександр Литвин із Великоомелянської громади, Сергій Наумчук із Здовбицької ТГ, Анатолій Туревич з Сарненщини і Тарас Коваль із Вараської громади.
Про це розповідає Рівне Today
Руслан Коваль народився 6 грудня 1973 року в Березному. У дитинстві разом із сім’єю переїхав до Риги, де здобув середню освіту та професію автослюсаря. Після повернення до Березного, він створив сім’ю та став на захист України ще до початку повномасштабного вторгнення. З 2020 року він брав участь в АТО/ООС, а в вересні 2023 року знову повернувся на фронт. Побратими знали його під позивним «Рейнджер». За роки служби Руслан отримав численні нагороди за зразкову військову службу. На жаль, 11 липня 2025 року він загинув на Донеччині, а його поховали на місцевому кладовищі.
Олександр Литвин, який народився 24 січня 1994 року у Великоомелянській громаді, приєднався до Збройних сил України 3 липня 2023 року. Він служив старшим водієм у 1 аеромобільному відділенні 2 аеромобільного взводу. Олександр загинув 11 липня 2025 року в Донецькій області внаслідок ураження керованою авіаційною бомбою. Його поховали на місцевому кладовищі.
Сергій Наумчук народився 6 липня 1970 року в селі Сураж Шумського району Тернопільської області. Після переїзду до Здовбиці здобув професійну освіту в Мирогощанському технікумі. Після служби в армії працював трактористом, а з 20 січня 2023 року приєднався до Збройних сил України. Сергій загинув 16 грудня 2023 року під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Його поховали на місцевому кладовищі.
Анатолій Туревич, який народився 6 лютого 1989 року в селі Заболоття Березівської громади, загинув 11 липня під час виконання службових обов’язків на Харківському напрямку.
Тарас Коваль, що народився у Львові, загинув, захищаючи Україну. Він вважався безвісти зниклим з грудня 2024 року, а його смерть підтвердила ДНК-експертиза. Тарас загинув 7 грудня 2024 року на Сумщині. Після початку повномасштабного вторгнення він добровільно повернувся до служби та був нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни». У загиблого залишилися дружина, троє доньок, син, брат та батьки. Тараса поховали на Личаківському військовому цвинтарі у Львові.
