Юрій Морозовський, Герой України, народився 28 травня 1978 року в місті Рівне. З дитинства він відзначався активністю, дружелюбністю та ерудованістю, відвідував гуртки танців і бойового мистецтва. Маючи розум та стратегічне мислення, любив читати книги.
Про це розповідає Рівне Today
Під час служби в армії захопився різьбленням по дереву. Після повернення на батьківщину, розпочав працювати у службі охорони Рівненського обласного клінічного лікувально-діагностичного центру ім. В. Поліщука.
У 21 рік Юрій втратив маму, після чого вирушив на заробітки за кордон, але завжди мріяв повернутися в Україну. У 2002 році, повернувшись із Чехії, зустрів свою майбутню дружину Юлію. Разом вони створили сім’ю, виховуючи доньку Злату та сина Ярослава.
Юрій працював у різних сферах, зокрема консультантом з електротехніки та вантажником, а також близько 15 років у фірмі «Лорі», об’їжджаючи всю Україну.
Серед його захоплень були тварини, шахи, шашки та нарди. Він завжди був щирим, вірним, життєрадісним чоловіком, батьком і другом, готовим допомогти в будь-якій ситуації.
«Ще до повномасштабного вторгнення він сказав мені: «Якщо я народився зараз і в Україні, значить я маю виконати свій обов’язок і буду воювати». І вже 25 лютого 2022 року добровільно вступив до лав Збройних сил України у складі 104-ї бригади ТрО. Спочатку ніс службу в охороні кордонів Рівного, згодом — на кордоні з Білоруссю. Після переведення на Донеччину пережив важкі бої, але не скаржився і тримався заради сім’ї», – розповідає дружина Юлія.
Родина згадує, що Юрій завжди дотримувався своїх принципів, не засуджував інших і прагнув допомогти всім. Він був веселим, життєрадісним та авантюрним.
Остання розмова з дружиною відбулася 5 лютого 2024 року. Наступного дня зв’язок обірвався, а побратими повідомили про його загибель, хоча тіло залишилося на позиціях. Протягом 17 місяців родина сподівалася на диво. У червні 2025 року під час репатріації було повернуто тіло, опізнане за особистими речами, а ДНК-експертиза підтвердила загибель.
На жаль, Юрій Морозовський загинув 6 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку.
У нього залишилися дружина, син, донька та онука, яку він так і не встиг побачити.
Прощання із захисником відбудеться 14 серпня о 10:00 на майдані Незалежності у Рівному, де проведуть заупокійну службу у Свято-Покровському соборі. Поховають Героя на кладовищі «Нове»…
