Прощання з героями, Василем Оніщуком, Тетяною Лукашук та Олегом Півнем, відбудеться в п’ятницю, 13 лютого, о 10:00 на майдані Незалежності в Рівному. Заупокійну службу проведуть у Свято-Покровському соборі, а поховання військовослужбовців відбудеться на кладовищі «Нове» в обласному центрі.
Про це розповідає Рівне Today
Василь Оніщук народився 26 грудня 1972 року в селі Стовпин Рівненського району. Він навчався у місцевій школі, а потім здобув фах тракториста у Корецькому училищі. Після строкової служби в армії працював у поліції, а згодом був водієм. На початку повномасштабного вторгнення він добровільно приєднався до захисту Батьківщини.
За словами дружини Захисника, Василь швидко адаптувався до військових умов. Навіть після поранення він повернувся на службу до своїх побратимів. Його характеризують як добру та відповідальну людину, для якої родина була найбільшою цінністю. У вільний час він любив рибалити та проводити час на природі. На жаль, 53-річний солдат Василь Оніщук помер 10 лютого 2026 року під час лікування у Рівному.
У Василя залишилися дружина, двоє дітей, двоє онуків, мама, сестра та брат.
Тетяна Лукашук народилася 19 жовтня 1979 року в Рівному. Вона навчалася у 18-й школі, а згодом – в аграрному коледжі та Львівському державному університеті внутрішніх справ. Після навчання працювала слідчою, а згодом стала майором поліції. На початку війни вона також добровільно приєдналася до захисту України.
Рідні Тетяни згадують, що вона займалася документообігом у підрозділі, була діловодом. Її запам’ятали як веселу та товариську людину, яка завжди приходила на допомогу. «Мама майже нічого не розповідала про службу. Навіть коли їй було важко, вона не хотіла нас турбувати. Понад усе любила свою сім’ю та племінників», – розповіла донька військовослужбовиці. На жаль, 46-річна Тетяна Лукашук померла 8 лютого 2026 року у Харківській області.
У Тетяни залишилися донька, рідна сестра та двоє племінників.
Олег Півень народився 15 квітня 1983 року в селі Милостів Рівненського району. Він навчався у 19-й школі в Рівному, а згодом здобув фах столяра у першому училищі. Після навчання працював майстром з обслуговування автомобілів. На початку повномасштабного вторгнення Олег добровольцем приєднався до Збройних Сил України.
«Це було його свідоме рішення – захищати свою родину та країну. Навіть коли він приїздив у відпустку, завжди думав про своїх побратимів. Олег був прекрасним чоловіком і люблячим батьком», – згадує дружина Захисника. На жаль, 41-річний солдат Олег Півень загинув 5 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання на Харківщині, і його тіло було ідентифіковано лише нещодавно.
Із найрідніших у Олега залишилися дружина, двоє дітей та батьки.
