Рівне попрощалося з Героями Олександром Коником та Михайлом Фоменюком

Завтра Рівне прощається з Героями — Коником Олександром та Фоменюком Михайлом

У Рівному відбулося прощання з Героями — Олександром Коником та Михайлом Фоменюком. Церемонія пройшла на майдані Незалежності, де зібралися рідні, друзі та небайдужі громадяни, аби вшанувати пам’ять загиблих. Заупокійна служба відбувалася у Церкві Різдва Богородиці в Тинному, а поховання — на Алеї Героїв кладовища «Тинне».

Про це розповідає Рівне Today

Олександр Коник: коротка біографія

Олександр Коник народився 18 лютого 1990 року в Рівному. Він навчався у школі №17, а пізніше здобув освіту в Рівненському фаховому коледжі НУБіП України. У 2022 році проходив строкову військову службу, а в липні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. До мобілізації працював у будівельному підприємстві в Рівному і мав досвід роботи за кордоном, зокрема три роки провів у Чехії. Олександр захоплювався футболом, співав у хорі в дитинстві, а також цікавився технікою й комп’ютерними іграми, що призвело до його інтересу до дронів.

“Олександр був добрим, щирим і небайдужим. Відданий родині, турботливий чоловік і батько”, – каже дружина Ольга.

На жаль, 5 травня 2025 року 34-річний старший солдат Коник загинув на Покровському напрямку. У Героя залишилися дружина, двоє дітей, а також мама та тато.

Михайло Фоменюк: його шлях до служби

Михайло Фоменюк народився 18 листопада 1978 року в Рівному. Він навчався у середній школі №26, а після закінчення вступив до Національного університету водного господарства та природокористування, де здобув спеціальність у сфері водопостачання та водовідведення, закінчивши навчання у 2000 році. Михайло працював на підприємстві «Рівне-Азот» та в компанії «Реноме-Партнер».

“Був надзвичайно добрий, щирий, начитаний, з гарним почуттям гумору. У дитинстві захоплювався тенісом, любив футбол, був працьовитим і небайдужим”, – розповідає мама Героя.

У серпні 2023 року Михайло отримав повістку і приєднався до Збройних Сил України. Спочатку служив на Харківському напрямку, а з березня — на Авдіївському. На жаль, 2 квітня 2024 року під час бойового завдання група Михайла не повернулася. Довгий час Герой вважався зниклим безвісти. Нещодавно тіло військового було повернуто для гідного прощання. У Михайла залишилася мама.