Очерет біля Рівного можуть оголосити недоторканим місцем

Очерет біля Рівного оголосять недоторканим місцем

Збереження плавнів: екологічна ініціатива Рівного

Керівник історичного клубу «Оствиця» Юрій Ойцюсь закликав місцеву владу вжити заходів для захисту 100 гектарів плавнів, розташованих у заплаві Усті на південь від Рівного, надавши цій території статус заказника.

Про це розповідає Рівне Today

Юрій Ойцюсь, керівник парку історичної реконструкції «Оствиця»:

– Плавні – це біологічне плато. Завдяки цьому природному фільтру відбувається очищення великої кількості нечистот, які приходять по течії річки зі Здолбунова та Квасилова у озеро Басів Кут. Завдяки великій кількості джерел, які насичують плавні чистою водою, природа хоч трохи з цим забрудненням справляється. Звісно, щоб домогтися повного очищення води в озері, потрібен комплексний підхід. Наразі наша екологічна служба з цим не справляється. Хоч вони б мали за допомогою човнів виявляти джерела забруднення в озері. Адже деякі люди проклали труби прямо до озера і скидають туди свої нечистоти.

У Європі намагаються штучно створити собі такі плавні. Але це коштує дуже дорого, і реалізувати такий проєкт дуже важко. А у нас плавні вже є у межах Рівного. Їх просто треба зберегти та захистити від дерибану. На кадастровій карті можна побачити, що земля там дуже цікавить забудовників. Я вже чув розмови про поля для гольфу… Але ми усі розуміємо, що там буде будівництво. Тому, щоб цьому запобігти, потрібно оголосити цю територію заказником. Тоді ніхто не зможе туди пролізти. Попередньо цю ідею підтримує як місто, так і область.

Право на утворення заказника має Рівненська обласна рада. Однак наразі немає можливості підготувати відповідний проект рішення та винести його на розгляд ради через неузгодженість у проектах. Одна з ділянок, що відноситься до плавнів, була включена до проекту з очищення озера Басів Кут. Під час очищення озера туди має складатися мул, піднятий з дна водойми. Але після створення заказника використовувати цю земельну ділянку буде неможливо. Для того, щоб обидва проекти могли співіснувати, шукають компромісне рішення.

Богдан СЛОНЕЦЬ