Події, що відбулися в червні 1941 року, залишили глибокий слід у пам’яті багатьох людей. З першого дня нападу на СРСР німецька авіація систематично бомбила Рівне, завдаючи жаху місцевим жителям. Сім’я тітки Миколи Несенюка шукала укриття в кімнаті чехів на вулиці Сухій, що розташовувалася неподалік пивзаводу. Щоб уникнути бомбардувань, тітка разом із дітьми та господарями, Славою і Вацлавом, вирушала на нічні пікніки до поля між Рівним і селом Тинним.
Тоді це поле було вільним від забудови, і місцеві жителі приносили ковдри та їжу, щоб переночувати під відкритим небом. Поля не піддавалися бомбардуванням, тому діти мали можливість весело гратися і насолоджуватися пригодою, навіть не чуючи вибухів, що лунали в кількох кілометрах від них.
Про це розповідає Рівне Today
Микола згадує, як у дитинстві слухав тітчині розповіді з відкритим ротом, адже йому здавалося, що подібні події ніколи більше не повторяться, і вибухи залишаться лише в кінофільмах.
На жаль, ані тітка, ані її діти не дожили до сьогоднішніх днів. Проте зберігся будинок, звідки вони вирушали на свої нічні пікніки. Микола знову і знову згадує про ці події, коли над Києвом чуються вибухи. Проте відстань до Тинного велика, і він не відчуває бажання йти туди, оскільки нічні пікніки під звуки вибухів не приносять йому радості.
