Микола Несенюк, відомий журналіст та публіцист, ділиться спогадами про події 1991 року, що змінили долю України. Він згадує, як улітку цього року, під час численних мітингів та зборів, країна боролася за свою незалежність. У Києві він зустрічався з прогресивними журналістами та публіцистами, які так само, як і він, прагнули розповісти світові про боротьбу України за свободу.
Про це розповідає Рівне Today
Спогади про серпень 1991 року
24 серпня 1991 року, коли Верховна Рада оголосила про незалежність України, Несенюк опинився у парламенті. Він став свідком того, як відзначали цю історичну подію. Проте, атмосфера у парламентському буфеті була далеко не радісною. Взявши каву, він побачив знайомих журналістів, які, незважаючи на важливий момент, виглядали сумними. Вони розмірковували про те, що їхня робота за кордоном, зокрема на кошти іноземців, підійшла до завершення через нову незалежність України.
Чому варто зберігати оптимізм
Несенюк звертає увагу на те, що незважаючи на сумнівні думки його колег, більшість з них знайшли своє місце у нових громадських організаціях, соціологічних службах та інших установах, які виникли згодом. Він підкреслює, що журналісти не повинні сумувати через зміни у фінансуванні, адже ті, хто бореться за хороше, завжди знайдуть свою «кормушку».
«Не варто було тоді сумувати — борці за все хороше завжди знайдуть собі кормушку!»
