Реакція українців на сигнали повітряної тривоги вже не викликає того ж почуття страху, як раніше. Про це свідчать спостереження Миколи Несенюка, який відзначає, що цей феномен триває вже четвертий рік. Основний висновок, який можна зробити з цієї ситуації: українці навчилися жити в умовах постійної загрози, втративши страх перед ворожими ударами.
Про це розповідає Рівне Today
Подолання страху
За словами Несенюка, сьогодні вже не є справою честі бігти до сховища щоразу, коли лунає тривога. У Києві та в регіонах, близьких до фронту, повітряні тривоги звучать щодня, а іноді і кілька разів на день. «Не бігти ж кожного разу до сховища, кидаючи роботу!» – зазначає він. Люди втомилися від постійного страху і сприймають небезпеку як частину своєї повсякденності.
Спільність у страху
Оглядаючи навколо, автор усвідомлює, що кожен, незалежно від професії – будь то двірник, водій тролейбуса або молодь за кермом дорогого авто – стикається з однаковими викликами й емоціями. «Ми вже не боїмося або боїмося не так, як раніше», – додає він. Люди навчилися розрізняти звуки зеніток і кулеметів, бажаючи, щоб вони потрапили в ціль. Важливо, що справжній страх відчувають ті, хто вирішив втекти від небезпеки.
«Нехай бояться ті, хто втекли!»
