У Рівному тривають активні обговорення щодо металевого панно, яке нещодавно зняли з фасаду житлового будинку біля ЦУМу. Його місце планують зайняти мурал, присвячений загиблому захиснику Тарасу Давидюку. Частина містян вимагає повернення металевої інсталяції, навіть була подана петиція.
Виявилося, що панно, яке десятиліттями прикрашало стіну, створене відомим рівненським художником Олександром Бобришим та має значну художню цінність. Це частина культурної спадщини міста, яка заслуговує на повагу, зазначили місцеві жителі. Заступник міського голови Євгеній Іванішин пояснив, що панно не знищене, а передане на зберігання до міського тресту зеленого господарства.
Про це розповідає Рівне Today
Цікаво, що інше відоме панно Бобришева, яке колись було на фасаді школи № 15, також було знято раніше, разом із гігантським термометром, на який любили дивитися перехожі. Тепер це панно залишилося лише в пам’яті містян та на старих світлинах.
У соціальних мережах активно обговорюють демонтоване панно та майбутній мурал. Серед думок, висловлених експертами в галузі архітектури та дизайну, варто звернути увагу на кілька ключових коментарів.
Ельміра Еттінгер:
— У Рівному, виходить, знищили роботи художника, що входить в топ кращих акварелістів світу! Це Олександр Бобришев, рівненський художник, який у 80-х створив металеві панно. Автор особисто підтвердив: «Одне панно на ліцеї 15 зняли, зі словами, що там «голуби радянські», потім зняли градусник. А тепер з фасаду на Соборній, 15 зняли панно заради муралу. Дякую місту, що попросили зняти його цілим і забрали на зберігання. Зробив для міста прекрасні роботи, нуль пропаганди, складні цікаві форми, окраса… але бачте»…
Олена Фещук:
— В законі про декомунізацію чітко сказано, які саме обʼєкти підлягають демонтажу. Панно Олександра Бобришева не підпадає під жодну з категорій (художник українець, робота не містить комуністичних символів та закликів). А те, що ми вміємо лише протиставити майбутнє минулому і аби щось створити, нам необхідно прибрати інше — це тільки наша біда. Задача монументального мистецтва — нести історичний код міста. Саме тому обʼєкти різних часів та періодів необхідно вміти поєднувати в одному просторі.
Олена Шульга:
— Проблема в тому, що панно зняли і віддали на зберігання, загалом не спитавши містян про їхню думку, не спитавши п. Олександра, не спитавши художню раду міста, дуже по-тихому… Якби на початку всієї цієї історії була забезпечена прозорість процесу, а саме проведення громадських слухань, все було би інакше. Хіба ні?
Олександра Корчевська-Цехош, графічна та діджитал дизайнерка, викладачка Українського католицького університету:
— Я не захищаю радянське. Я захищаю українське і професійне. Річ у тому, що мурал, який ми хочемо, я так розумію, зробити на заміну цьому панно, він менш професійний, ніж панно, яке висіло до того. Панно, яке там було, створив відомий український і світовий аквареліст Олександр Бобришев. Це приклад монументального мистецтва високої якості.
Тим часом на фасаді будинку, де раніше було металеве панно, альпіністи вже розпочали утеплення стіни блакитним пінопластом, готуючи місце під майбутній мурал.
Олена РАКС.
