Юрій Володимирович – кулеметник 23-го інженерно-позиційного полку, який захищає Україну
Про це розповідає Рівне Today
Життя до війни
Юрій народився у 1981 році на Рівненщині. Він закінчив Квасилівський професійний коледж, здобув професію муляра і штукатура, працював на будівництвах по всій Україні, але найбільші заробітки отримував у Києві.
В 2001 році Юрій одружився з Оксаною, у них з’явилася донька Софія.
Війна змінила все
Після повномасштабного вторгнення в березні 2022 року Юрій отримав повістку. Хоча раніше не служив через проблеми зі здоров’ям, він вирішив захищати країну.
Після проходження базової підготовки його відправили на Запорізький, Донецький та Дніпровський напрямки, де він облаштовував інженерні позиції.
Бої, поранення та шахи під обстрілами
У грудні 2024 року під час виконання місії біля Покровська групу Юрія атакували ворожі FPV-дрони. Шість бійців отримали поранення, а сам Юрій отримав наскрізне поранення руки і осколки в нозі.
“Один уламок біля нерва, інші – глибоко. Болюче, коли погода міняється, але можна терпіти”
, – з усмішкою розповідає він.
Після півтора місяців у лікарні та трьох місяців реабілітації Юрій знову повернувся на фронт.
Шахи як спосіб не зломатися
Юрій – запеклий шахіст. Його навчив грати однокласник ще в школі, а дід, ветеран та гросмейстер, залишив йому шахову дошку як пам’ятний трофей.
“Шахи вчать логіки, зосередженості. А перемога в партії дає задоволення”
, – каже він.
На фронті гра допомагає йому відволіктися від жорстокості війни.
“Буду воювати, доки не переможемо”
Юрій пройшов повторну військово-лікарську комісію і знову у строю.
“Не можна сидіти, коли гинуть побратими. Хочеться виграти цю війну”
, – говорить він.
За мужність і професіоналізм Юрій Володимирович отримав почесну відзнаку командира – “Нагрудний Хрест”.