Вадим з позивним «Сич», командир взводу бригади «Горинь», поділився історією героїчного бою та свого військового шляху. Колишній вчитель інформатики та фізики, він пройшов гарячі точки Луганщини, Донеччини, включаючи Горлівку, Світлодарську дугу та Торецьк.
Про це розповідає Рівне Today
nn
Нерівний бій з російською ДРГ
nn
«О 08:02 на позицію зайшла російська ДРГ “Сенеж”. Їх було не менше 14. Нас — шестеро. Але ніхто не розгубився. Хтось стріляв, хтось подавав БК, хтось заряджав магазини — працювали як один механізм. Як кулак. І це нас врятувало».
nn
Під час бою, який тривав понад годину, противник застосовував РПГ, одноразові гранатомети та міномети. Незважаючи на втрату основного зв’язку, захисники змогли скористатися резервною рацією та отримати підтримку дрона-розвідника. Завдяки злагодженим діям підрозділу вдалося уникнути втрат та зупинити просування ворога.
nn
Від шкільної дошки до передової
nn
Військовий шлях «Сича» розпочався у 2015 році з мобілізації. Після загибелі свого учня він повернувся на службу за контрактом. Має досвід навчання в Британії та Латвії, передає свої знання іншим військовослужбовцям.
nn
Незважаючи на тяжке поранення поблизу Очеретиного на Торецькому напрямку та статус «обмежено придатний», командир продовжує виконувати бойові завдання. Його колишні учні з Костопільського ліцею №3 активно підтримують захисників, надсилаючи необхідне спорядження та техніку.
nn
Родина військового – дружина та донька – перебувають в Австрії. За два роки війни вони бачилися лише двічі. Командир «Сич» звертається до молоді із закликом долучатися до лав захисників України, наголошуючи на важливості кожного внеску у спільну перемогу.
