У Рівному міська рада продовжує передавати земельні ділянки під керівництво міського тресту зеленого господарства для їх належного догляду. Після обробки територій навколо ставків у гідропарку та берега водойми біля тубдиспансеру, на черзі опіки тресту — найбільший водний об’єкт міста — Басівкутське водосховище. Цього разу мова йде про велике прибережне угіддя площею близько 46 гектарів.
На останній сесії було запропоновано додати до управління тресту ще 104 гектари — саме така площа самого озера. Однак існує юридична проблема: трест не має права мати на балансі озеро, тому наразі він зможе опікуватися лише землями навколо водосховища.
Про це розповідає Рівне Today
Депутати задаються питанням, навіщо тресту взагалі потрібні ці території. Частина з них вважає, що це стане запобіжником від забудови, щоб не з’явилася ще одна багатоповерхівка на березі водосховища.
Микола Бляшин, депутат міської ради Рівного:
— Дуже добре, що ми до цього питання підійшли за 30 років. У 2000-му виконком затвердив ці прибережні захисні смуги, поставив знаки, що вони охороняються законом: хто ходить навколо озера, їх бачив. Але якщо хтось вірить, що цільове призначення «рекреація» охороняє ці землі, то може поїхати на правий берег Басівкутського водосховища — 8 років тому починалося з боротьби за належне водовідведення і проти захаращення території. Тепер там поставили багатоповерхівки… Чому так стається? Бо рекреаційне призначення землі допускає появу об’єктів приватної власності та нерухомості, які можуть мати 4–5 поверхів і бути «будинками мисливця чи рибака».
Тернопіль, Київ, Вінниця — усі міста реєструють водні об’єкти і передають їх на баланс. Наразі нам не потрібно створювати спеціальне комунальне підприємство, достатньо внести зміни до статуту тресту, щоб він міг тримати на балансі водні об’єкти.
Мета тут проста — щоб озеро з’явилося на мапі, щоб доступ до нього був вільним, і щоб після нашої каденції ми могли сказати, що зробили все, щоб береги Басівкутського водосховища більше не були забудовані.
Олена РАКС.
